Social Capital in the Village Development Program (Case Study: Kesiman Kertalangu Village, Bali Province, Indonesia)

Тас’ярані Кхеруніса; Гунаван Праїтно; Ваваргіта Пермата Віджаянті

doi:10.31499/2786-7838.ssedj.2023.1(3-4).131-140

Автор(и)

Тас’ярані Кхеруніса Університет Бравіджая, Indonesia
Гунаван Праїтно Університет Бравіджая, Indonesia https://orcid.org/0000-0003-4534-9524
Ваваргіта Пермата Віджаянті Університет Бравіджая, Indonesia https://orcid.org/0009-0004-3853-2958

DOI:

https://doi.org/10.31499/2786-7838.ssedj.2023.1(3-4).131-140

Ключові слова:

соціальний капітал, туристичне село, розвиток

Анотація

Соціальний капітал може бути використаний для просування та подолання викликів туристичної галузі в регіоні. Володіючи соціальним капіталом, люди більш вмотивовані брати участь у розвитку туризму. За наявності соціального капіталу в суспільному житті також можна підвищити рівень участі громади. Мета. Метою дослідження є аналіз стану соціального капіталу громади під час реалізації програми розвитку села Кесіман Керталангу. Дизайн / методи / підходи. Використано такі методи дослідження, як анкетування, описовий аналіз, моделювання структурних рівнянь. Результати. Це дослідження робить внесок у розуміння соціального капіталу громади в контексті сільських програм. У дослідженні використовувався кількісний підхід шляхом збору даних за допомогою анкетування респондентів – жителів села Кесіман Керталангу (провінція Балі, Індонезія), які виступали в якості суб’єктів туристичної діяльності. Аналіз даних здійснювався за допомогою методів описового статистичного аналізу та кореляційного аналізу. Особи з вищим соціальним капіталом, як правило, були більш активними щодо генерування ідей, участі у прийнятті рішень та заходах, пов’язаних з сільськими програмами. Оригінальність / цінність / наукова новизна. Виявлено та обґрунтовано, що законодавчі, етичні та релігійні норми в селі Кесіман-Керталангу формуються через підпорядкування державним правилам, звичаям, релігіям та частотою відвідування релігійних заходів. При цьому основою соціального капіталу мешканців села Кесіман Керталангу є довіра, законодавчі норми та соціальні мережі, на основі яких формуються критерії участі громади у розвитку місцевого самоврядування. Практичне значення. Для мешканців села Кесіман-Керталангу (Денпасар, Балі, Індонезія) запропоновано соціальні зв’язки покращити через співпрацю, готовність до громадської діяльності, активізацію у розробці та поданні важливих пропозицій на зборах громади, участь у прийнятті рішень, а також готовність жертвувати час і гроші з метою співпраці задля розвитку туризму та громадської діяльності. Подальші дослідження. Пояснити залучення громади села Кесіман Керталангу в цілому до розвитку села від початку етапу планування до етапу оцінки участі мешканців у розвитку села.

Біографії авторів

Тас’ярані Кхеруніса, Університет Бравіджая

студентка інженерного факультету

Гунаван Праїтно, Університет Бравіджая

професор кафедри регіонального та міського планування, доктор філософії з міського та регіонального планування

Ваваргіта Пермата Віджаянті, Університет Бравіджая

асистент кафедри регіонального та міського планування

Посилання

Andayani, A., Martono, E., & Muhamad, M. (2017). Pemberdayaan Masyarakat Melalui Pengembangan Desa Wisata Dan Implikasinya Terhadap Ketahanan Sosial Budaya Wilayah (Studi Di Desa Wisata Penglipuran Bali) [Community Empowerment Through Tourism Village Development and Its Implications for Regional Socio-Cultural Resilience (A Study of Penglipuran Tourism Village, Bali)]. Jurnal Ketahanan Nasional, 23(1), 1–16. https://doi.org/10.22146/jkn.18006 (in Indonesian)

Farisa, B. M., Prayitno, G., & Dinanti, D. (2019). Social capital and community participation on infrastructure development in Pajaran Village, Malang Regency Indonesia. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, (239), 012046. https://doi.org/10.1088/1755-1315/239/1/012046

Flassy, D. J., Rais, S., & Supriono, A. (2009). Modal sosial: Unsur-unsur pembentuk [Social capital: Forming elements]. Bappenas.

Fukuyama, F. (2011). The origins of political order: From prehuman times to the French Revolution. Farrar, Straus and Giroux.

Ghozali, I. (2011). Quantitative research methods: For business, economics, communication, and accounting. Semarang, Diponegoro University.

Hasbullah, J. (2006). Sosial Kapital: Menuju Keunggulan Budaya Manusia Indonesia [Social Capital: Towards the excellence of Indonesian human culture]. MR-United Press (in Indonesian)

Hermawan, H. (2016). The impact of the development of the Nglanggeran Tourism Village on the economy of the local community. Journal of Tourism, 3(2), 105–117. https://ejournal.bsi.ac.id/ejurnal/index.php/jp/article/view/1383/1302

Irawati, H., Prayitno, G., & Wicaksono, A.D. (2021). Modal sosial dan partisipasi masyarakat dalam kaitan tingkat kemajuan desa [Social capital and community participation in relation to the village development]. GEOGRAPHY: Jurnal Kajian Penelitian & Pengembangan Pendidikan, 9(1), 1–12. https://journal.ummat.ac.id/index.php/geography/article/view/4019 (in Indonesian)

Kalesaran, F. R., Rantung, V. V., & Pioh, N. R. (2015). Partisipasi dalam program nasional pemberdayaan masyarakat mandiri perkotaan kelurahan Taas Kota Manado [Participation in the National Programfor Community Empowerment Urban Village Taas of Manado City]. Acta Diurna Komunikasi, 4(5). https://ejournal.unsrat.ac.id/index.php/actadiurnakomunikasi/article/view/10222/0 (in Indonesian)

Koenig, C., & Juska, C. (2006). Planning for Sustainable Community-Based Ecotourism in Uaxatun. Guatemala. ERB Institute University of Michigan. https://oa.mg/work/113104023

Kusuma, U. A., Satria D., & Manzilati, A. (2017). Modal sosial dan ekowisata: Studi kasus di Bangsring Underwater, Kabupaten Banyuwangi [Social Capital and Ecotourism: A Case Study in Basring Underwater, Banyuwangi Regency]. Jurnal Ilmu Ekonomi dan Pembangunan, 17(2), 1–30. https://jurnal.uns.ac.id/jiep/article/view/11664 (in Indonesian)

Laura, N., Sari, R., Setiawan, I., & Herdiyanti, H. (2018). Peran Modal Sosial Masyarakat dalam Pengelolaan Potensi Alam Sebagai Strategi Bertahan Hidup di Dusung Limang, Kecamatan Kelapa, Kabupaten Bangka Barat [The Role of Social Capital in Community Management of Natural Potentials as a Survival Strategy]. Society, 6(2), 74-82. https://doi.org/10.33019/society.v6i2.68 (in Indonesian)

Lawang, R. M. (2004). Kapital Sosial dalam Perspektif Sosiologi [Social Capital in Sociological Perspective]. FISP UI PRESS (in Indonesian)

Lin, N. (2001). Social capital: A theory of social structure and action. Cambridge University Press.

Magson, N. (2014). Measuring social capital: The development of the social capital and cohesion scale and the associations between social capital and mental health. Australian Journal of Educational and Developmental, (14), 202–216. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1041672.pdf

Palimbunga, I. P. (2017). Bentuk Partisipasi Masyarakat dalam Pengembangan Pariwisata di Kampung Wisata Tablanusu Kabupaten Jayapura Provinsi Papua: Kajian Pariwisata Budaya [Forms of community participation in tourism development in Tablanusu Tourism Village, Jayapura Regency, Papua Province: cultural tourism study]. Melanesia, 1(2), 15–31. http://surl.li/osilo (in Indonesian)

Prayitno, G., Dinanti, D., Efendi, A., Hayat, A., Dewi, P. P. (2022). Social capital of Pujon Kidul communities in supporting the development of the COVID-19 resilience village. International Journal of Sustainable Development and Planning, 17(1), 251–257. https://doi.org/10.18280/ijsdp.170125

Prayitno, G., Matsushima, K., Jeong, H., & Kobayashi, K. (2014). Social capital and migration in rural area development. Procedia Environmental Sciences, (20), 543–552. https://doi.org/10.1016/j.proenv.2014.03.067

Putnam, R. D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. Simon and Schuster.

Putnam, R. D., Leonardi, R., & Nanetti, R. (1993). Making democracy work: Civic TRADITIONS in modern Italy. Princeton University Press.

Sawatsky, T. A. (2008). The inﬂuence of social capital on the development of nature tourism: A case study from Bahia Magdalena. Mexico. https://rem-main.rem.sfu.ca/theses/SawatskyTara_2008_MRM451.pdf

Sidu, D. (2006). Model Pemberdayaan Masyarakat Sekitar Kawasan Hutan Lindung Jompi Kabupaten Muna, Provinsi SulawesiTenggara [Community Empowerment Model Around the Jompi Protected Forest Area, Muna Regency, Southeast Sulawesi Province], Dissertation, Bogor Agricultural Institute of Development Extension, Bogor, Indonesia (in Indonesian)

Sugiyono. (2017). Metode penelitian kuantitatif, kualitatif, dan RD [Quantitative, qualitative and R&D research methods]. Alfabeta (in Indonesian)

Vipriyanti, N. U. (2011). Modal Sosial dan Pembangunan Wilayah [Social Capital and Regional Development]. UBPress (in Indonesian)