Моделювання функціонування сільськогосподарських ландшафтів Житомирської області

Анотація

Мета. Установлення та обґрунтування аспектів моделювання функціонування сільськогосподарських ландшафтів Житомирської області; проведення аналізу процесів моделювання та конструювання сільськогосподарських ландшафтів; історико-ландшафтознавче трактування змін у природі Житомирщини під впливом сільськогосподарського природокористування. Дизайн / методи / підходи. Ландшафтного моделювання, картографічний, розрахунково-конструктивний, аналіз і оцінка еколого-ландшафтного землеустрою для моделювання функціонування сільськогосподарського землекористування. Результати. У статті досліджені та обґрунтовані теоретичні та практичні аспекти моделювання функціонування сільськогосподарських ландшафтів Житомирської області. Встановлено, що здатність людства використовувати та адаптувати навколишнє середовище для створення комфортного життя та сприятливих виробничих умов потребує підвищеної уваги до регіональних питань охорони природи та ставлення до неї суспільства, взаємодії різних видів людської діяльності з географічним середовищем. Доведено, що найважливішим завданням сьогодні є регулювання взаємовідносин суспільства з природою, її раціональне використання та охорона, що розуміється як запобігання несприятливих наслідків людського втручання, а також обґрунтоване прогнозування можливих змін навколишнього середовища. В результаті дослідження виявлено, що сільськогосподарський ландшафт виникає в результаті інтенсивного сільськогосподарського виробництва (овочівництва, садівництва, тваринництва, птахівництва тощо). Створення такого ландшафту супроводжується не тільки зміною території з видаленням тих об’єктів, які заважають роботі, а й будівництвом насипів, ставків, зрошувальних каналів тощо. Територіальне моделювання сільськогосподарського ландшафту має важливе значення, особливо для оптимізації ведення господарської діяльності. Його завданням є раціональний розподіл територій різного функціонального призначення та використання. Як наслідок, створюються передумов для підвищення ефективності використання земель, агротехнічних технологій, впровадження раціональних та екологічно чистих систем землеробства, здійснення заходів щодо підвищення родючості та охорони ґрунтів. Оригінальність / цінність / наукова новизна. В результаті дослідження встановлено, що інтенсивне природокористування призвело до погіршення якості ґрунтів і поверхневих вод; накопичення значних обсягів твердих і рідких відходів; забруднення повітря від транспортних засобів та промислового виробництва; змін ландшафту та біорізноманіття. Для Житомирської області характерна велика кількість родовищ корисних копалин, які активно розробляються, що призводить до активного розширення територій з порушеним земельним покривом. Змінені території та полігони відходів є значною екологічною проблемою і вимагають комплексу заходів для їх вирішення. Не менш важливою екологічною проблемою є відмова від активного використання та охорони малородючих земель, які зараз активно використовуються для сільського господарства, та створення на таких територіях екологічно стійкого ландшафту. Це потребує розробки методики оцінки стану такої землі та її охорони. Практичне значення. Моделювання функціонування сільськогосподарських ландшафтів Житомирської області має важливе значення для розуміння географічних закономірностей просторової організації природи та діяльності людини. Об’єктом моделювання є природно-господарські комплекси (у нашому випадку сільськогосподарські ландшафти), які є складними системами з компонентною структурою та великою кількістю внутрішніх взаємозв’язків. Подальші дослідження. Одержані результати можна використовувати у подальшому дослідженні просторової організація сільськогосподарських ландшафтів Житомирської області. Теоретичний та практичний матеріал наукового дослідження може бути використаний у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів біології, екології, географії тощо.